8 крав. Фізична культура. Урок 36. Дата: 29.11.2023.

   Баскетбол. Тактичні дії гравця та команди.

Групові та командні дії в нападі та захисті. Методика навчання тактики та техніки

Групові дії в нападі

Вони є тією основою, на якій будуються взаємодія всієї команди. Знаючи правила групових дій і грамотно здійснивши їх на практиці, можна швидко домогтися взяття воріт. У групових діях можуть брати участь два або три гравці. Вид групового дії визначається тим, як переміщуються партнери щодо один одного: паралельно, навхрест або застосовуючи заслін. Кожен вид групової дії може здійснюватися кількома способами. Кожен спосіб характеризується впливом, який мають на захисників.

Паралельні дії - це вид групових дій нападу, при яких шляхи руху нападаючих при атаці не перетинаються. Можна виділити два способи цієї взаємодії в залежності від завдань, які ставлять перед собою нападники: або взаємодіяти, тримаючи захисників, на певній відстані один від одного, або змусити їх близько зійтися.

Командні дії в нападі

Командні дії діляться на два види: стрімкий напад і позиційний напад. Стрімкий напад включає в себе елемент несподіванки, нападники діють проти неорганізованої захисту супротивника. Позиційне передбачає певну заплановану розстановку гравців захисту і нападу, і боротьба йде послідовно на різних позиціях. Щоб здійснити взяття воріт, необхідно застосовувати комбінації індивідуальних і групових дій.

Комбінація – це послідовний ряд індивідуальних і групових дій, заздалегідь обумовлений місцем і певним складом виконавців. По ходу розвитку комбінації кожен гравець має використати кожну можливість для взяття воріт у залежності від конкретно сформованої обстановки. Комбінації застосовуються по ходу гри, в процесі застосування тієї чи іншої системи, так і в стандартних положеннях вкидання м'яча з-за бокової лінії і вільному кидку.

 

Групові дії в захисті

Групові дії у захисті - це взаємодії двох трьох гравців, спрямовані на те, щоб найкращим чином допомагати один одному в окремих ігрових ситуаціях, протидіючи нападаючим. Групові дії - це підстраховка, перемикання, прослизання, розбір.

 

Командні дії в захисті

Командні дії поділяються на три види: особистий, зонний і змішаний захист. Уміння гнучко застосовувати різні види оборони своїх воріт дає переваги команді у боротьбі за перемогу.

 

Навчання тактики

Навчання тактики починається із загального знайомства з грою, Тренер знайомить своїх учнів з основними правилами гри, формулює завдання, які повинні вирішуватися в грі, розучує основні прийоми ведення гри. Проводиться гра в гандбол за спрощеними правилами, формулюються завдання, які повинні вирішуватися в грі, розучуються основні прийоми ведення гри. Щоб дати конкретне уявлення про спортивну діяльності, проводиться гра в гандбол за спрощеними правилами. Далі приступають до вивчення окремих тактичних дій, спочатку індивідуальних, групових, а потім і командних. У результаті всі вивчені дії складуть основу певних тактичних систем ведення гри. Така закономірність переходу від загального до конкретного і назад має місце і при навчанні командним діям.

Розучування будь-якого тактичного дії має таку послідовність: 1) розповідь або показ на схемі або макеті, 2) розучування схеми дії безпосередньо на майданчику з пасивним противником (супротивника можна позначити стояками); 3) те ж, але з активним противником, який діє за певним завданням; 4) те ж, але з активним супротивником і в змагальній формі; 5) закріплення у двосторонній грі.

 

Навчання тактики нападу

Навчання індивідуальним тактичним діям починається разом з вивченням прийомів техніки. Викладач, знайомлячи з прийомом, повинен розповідати учням про призначення та застосування його в грі.

Навчання тактики кидка вивчається в такій послідовності:

Перше тактичне завдання - обігравання воротаря в єдиноборстві. Для його вирішення той, хто займається, повинен отримати попередньо теоретичні знання про гру воротаря і про смислового зв'язку дії воротаря та нападника. Дуже важливо, вивчаючи техніку кидків з різними траєкторіями польоту м'яча, знати: 1) Дуже важливо, вивчаючи техніку кидків з різними траєкторіями польоту м'яча, 2) Найбільш вразливі місця в захисті воротаря (над головою, кути воріт, на рівні тазу), 3) Найбільш вразливі місця воротаря при кидках при кидках з певних ігрових позицій. Удосконалення кидка, підбір вправ повинні йти з урахуванням всіх трьох компонентів.

Друга тактична задача - обігравання захисника в єдиноборстві. І в цьому випадку той, хто займається, повинен отримати від тренера відомості про значення способів і варіантів кидка (збоку, з нахилом тулуба і т.п.). Крім того, нападник повинен знати найбільш доцільні напрями кидка щодо захисника (біля голови, близько до тулуба під піднятими вгору руками) і намагатися маскувати свої дії обманними рухами. Спочатку кидки роблять у порожні ворота з завданням проти противника. Далі у воротах встановлюють мішені, які треба вразити, обігруючи захисника. У вправі уточнюють відстані до захисника, яких необхідно дотримуватися нападаючому, застосовуючи певні способи кидка, раціональність цих способів при різному поведінці захисників.

Третє тактичне завдання - обігравання одночасно захисника і воротаря. У вправах такого типу той, хто займається, вирішує два завдання, але з конкретним вибором раціонального рішення в кожній. Теоретичною передумовою для практичного здійснення дії служитимуть знання про два варіанти кидка.

Із закритої позиції. При навчанні застосування передачі необхідно вирішити такі завдання:

1. Разом з вивченням техніки передач в учня необхідно формувати поняття про те, яку перевагу має той чи інший спосіб передачі. Це створює передумови для осмисленого застосування кожного способу передачі у відповідній ігрової ситуації. Учні повинні отримати відомості про ступінь швидкості, скритності, точності, дальності передачі тим чи іншим способом.

2. Передача з точки зору тактики - це засіб, що об'єднує в єдину систему дій. Тому подальше вивчення застосування передач піде по шляху формування поняття про більш раціональні способи передачі м'яча при різних положеннях партнерів.

3. Наступним завданням у вивченні тактики застосування передач буде освоєння прихованої передачі, тобто гандболіст повинен навчитися маскувати свій задум при виконанні передачі. Для цього у вправу вводяться перешкоди. Спочатку нападники діють більшістю. Основний напрямок навчання у створенні уявлення, як удвох обіграти захисника, втрьох обіграти двох. Учні повинні засвоїти, що передавати м'яч партнеру не можна, якщо шукати позицію, щоб він знаходився поза цією лінією і бажано ближче до гравця, що передає. У такій вправі гандболіст сам починає створювати умови для передачі м'яча партнеру, передбачаючи розташування партнерів, розташування противника щодо них. Ці вправи можна віднести до таких, що підводять до вивчення групових дій.

 

Навчання фінтами і догляду - проводять у вправах, які передбачають єдиноборство.

Спочатку навчання йде як обігрування пасивного захисника. При цьому ставляться завдання, вказуються напрямки руху і способи обігравання для вирішення однієї і тієї ж задачі, знаходиться варіанти як напряму руху, як і варіанти поєднань обманних дій. Далі можна включити у вправу активного захисника, щоб вибір дії нападаючого диктувався його поведінкою. Удосконалення фінту та догляду триває у групових взаємодіях. При цьому вправи треба підбирати так, щоб гандболіст міг застосувати фінт в різних ситуаціях, ставлячи перед собою і здійснюючи конкретну задачу.

Наприклад: а) нападаючий з м'ячем, застосувавши фінт, здійснює догляд від захисника і здійснює кидок у ворота, б) нападаючий не володіє м'ячем, застосувавши фінт, робить догляд, ловить м'яч і проводить кидок.

Відкритий догляд удосконалюють у вправах разом із застосуванням фінту, а прихований вимагає специфічних ситуацій. Навчання прихованого догляду ведеться в ігрових вправах, де орієнтиром служить гравець, який володіє м'ячем.

 

Навчання груповим діям. Навчання груповим діям необхідно будувати на базі підвідних вправ на орієнтування. Такими вправами можуть служити передачі м'яча між партнерами з одночасним перестроюванням. Причому перестроювання гравців може йти в різних напрямках: як слідом за м'ячем, так і в протилежну сторону від м'яча. Спочатку таку вправу група виконує, передаючи один м'яч, а потім вводиться два і більше м'ячів. Це змушує гандболістів бути гранично зосередженими та розподіляти свою увагу відразу на кілька об'єктів. У таких вправах вдосконалюється увага, сприйняття, мислення, пам'ять. Коли у гандболіста сформульовано поняття про те, як обіграти супротивника в більшості, можна переходити до розучування основних групових взаємодій, в яких кількість нападаючих і захисників однакова.

Після пояснення і демонстрації дія виконується в спрощених умовах. Однак необхідно зберегти ту обстановку, в якій ця дія звичайно застосовується в грі. Наприклад, проводити розучування на розміченому гандбольному майданчику, на певній позиції, місця захисників повинні бути відзначені стійками або гравцями, що пасивно стоять. Починати навчання треба, застосовуючи потокові вправи.

Учні розташовані в колону по одному на відстані 15-20 метрів від воріт. Попереду праворуч і ліворуч знаходяться два гравці на відстані 2-5 метрів від колони. Перший у колоні по черзі передає м'яч тому, хто стоїть попереду, ловить і проводить кидок у ворота. Завданням цієї вправи є освоєння своєчасного ривка за м'ячем. Для цього у вправу поступово вводяться ускладнення. Спочатку на шляху передавального ставлять стійки, пасивного захисника, і нарешті, активного захисника, який повинен обіграти фінт перш, ніж спіймати м'яч у партнерів, – з'являється необхідність у взаємодії.

Завдання цих вправ - навчити вибирати момент ривка, швидкість переміщення залежно від дій партнера в ситуації з перехресного переміщення в ситуації з перехресним пересуванням.

Далі взаємодія розучується вцілому. Після неодноразового повторення дій в спрощених умовах вводяться малоактивні захисники. Коли дії з пасивною захистом на різних позиціях (у центрі, на краю і т.д.) будуть засвоєні, можна вводити активний опір. Це змусить учнів робити вибір, кому завершувати атаку. Це суворе заучування послідовності дій у конкретній ситуації. Далі, з'єднуючи вже освоєні індивідуальні та групові дії, розпочинають вивчення комбінацій.

 

Навчання командним діям. При навчанні позиційного нападу учні засвоюють поняття про розстановку на майданчику, про функції розігруючих, крайніх, гравців у лінії. На основі групових взаємодій розробляються комбінації для певних виконавців. Причому спочатку гандболістів знайомлять з усією схемою комбінації, потім уточнюють окремі ланки і знову зводять докупи дії всіх гравців.

При складенні комбінації тренер повинен спиратися на знання принципів командних дій. Знаючи первісну розстановку гравців команди, чітко уявляти закономірності індивідуальних і групових дій, тоді можна створити безліч комбінацій. Розучувати їх рекомендується з розвитком дії як в одну сторону, так і в інший бік як на одній, так і на іншій стороні майданчика.

Навчання стрімкого нападу починається з освоєння «відриву». Спочатку гандболісти виконують вправи без опору супротивника, освоюючи взаємодії з партнером у полі і з воротарем. Далі у вправу вводиться противник, освоюючи взаємодії з партнером у поле і з воротарем. Нарешті у вправу вводиться команда-противник. наприклад, дві команди ведуть гру на одному майданчику (одні нападають, інші захищаються). Гравці команди, яка володіє м'ячем, після кількох передач несильно посилають м'яч у ворота. Воротар, заволодівши м'ячем, шукає для передачі м'яча партнерів, що тікають у бік чужих воріт. Якщо партнери воротаря не «відірвуться» від захисників, їм доведеться прориватися до воріт, застосувавши серію передач між собою. Так навчають «прориву», уточнюючи найбільш вигідні моменти взаємодій.

 

Навчання тактики захисту

Навчання індивідуальним тактичним діям починається разом з вивченням прийомів техніки захисту. Причому при поясненні особливу увагу потрібно приділити вибору місця відносно нападаючого, моменту початку дії. Навчання повинно завжди проходити в єдиноборстві з нападаючим, якому даються певні завдання.

При навчанні застосування блокування необхідно вирішити два основні завдання: 1) визначити напрямок польоту м'яча і 2) визначити варіанти блокування (рухомого або нерухомого).

Для вирішення першого завдання необхідно підбирати вправи, в яких захисник повинен реагувати на кидки різними способами (блокування зверху, збоку на різних рівнях), з різної відстані до захисника, із застосуванням різних замахів. Спочатку вибір напрямку польоту обмежений певним завданням нападаючому, а потім захисникові доводиться застосовувати блокування м'яча після довільних кидків нападника.

Для вирішення другого завдання захисник повинен мати деякі знання про противника, проявити спостережливість і кмітливість. Крім того, тут необхідно враховувати індивідуальні особливості самого захисника. Для застосування рухомого блокування, тобто випрямлення рук після того, як визначено напрямок польоту м'яча, захисник повинен володіти неабиякою швидкістю і реакцією. Для застосування нерухомого блокування, захиснику не обов'язково бути дуже швидким, але від нього вимагається знати, який простір загороджувати від того чи іншого нападаючого і певна незіграність з воротарем.

Навчання груповим діям починається разом із вивченням групових дій нападу. Все навчання будується на протидії нападаючим. Коли потрібно уточнити будь-яку групову тактичну дію захисту, необхідно щоб нападники виконували тільки ту дію, яка змушує захисників застосувати конкретний контрприйом. Для вивчення, наприклад, перемикання нападники можуть виконувати заслін, приховану зовнішну взаємодію; для підстраховки ніжні паралельні дії; для прослизання - особиста опіка і т.п. Розпочинають навчання з сумісної дії двох гравців, а потім трьох і більше.

Навчання командним діям починають з ознайомлення з розстановкою гравців різного амплуа в різних системах захисту. Удосконалення командних захисних дій потрібно вести відповідно до принципів, які прийнятні для всіх видів і способів захисту: створення чисельної переваги, припинення передачі і принцип протиходу. Зіграність оборони, її агресивність будуть залежати від того, наскільки грамотно гандболісти дотримуються цих принципів в конкретній боротьбі з противником. Керуючись ними та аналізуючи вибір позиції, можна оцінити правильність дій захисника в тій чи іншій ситуації.

Гра в захисті: ТУТ

Гра в нападі: ТУТ