3 МСТУ. Захист України. Урок 15. Дата: 17.11.20.

 

Поняття про бій. Характеристика загальновійськового бою. Види вогню та маневру, їх значення в бою. Обов’язки солдата в бою. Особиста зброя та екіпіровка солдата. 1.     Поняття про бій, принципи загальновійськового бою. Бій - це основна форма тактичних дій військ, організованих та узгоджених за метою, місцем, часом, удари, вогонь і маневр з’єднань, частин та підрозділів з метою знищення противника, відбиття його ударів чи виконання інших завдань в обмеженому районі протягом короткого часу. Сучасний загальновійськовий бій ведеться об’єднаними зусиллями усіх військ, які беруть у ньому участь із застосуванням танків, бойових машин піхоти, бронетранспортерів, артилерії, засобів протиповітряної оборони,  літаків, вертольотів та іншого озброєння і техніки. Основними принципами ведення сучасного загальновійськового бою є: постійна бойова готовність підрозділів, рішучість, активність та безперервність ведення бою; узгоджене застосування підрозділів родів військ і спеціальних військ та підтримання безперервної взаємодії між ними; раптовість дій та застосування військової хитрості (обманна  супротивника); рішуче зосередження зусиль на головному напрямі і у рішучий момент. Маневр підрозділами, ударами і вогнем; сучасне відновлення боєздатності підрозділів, всебічне забезпечення бою, повне напруження моральних і фізичних сил, використання морально-психологічного фактора в інтересах виконання бойового завдання; тверде і безперервне управління підрозділами Основні види бою. Основними видами загальновійськового бою є оборона і наступ. Оборона здійснюється навмисно чи вимушено з головною метою-відбити наступ противника, завдати йому втрат і створити умови для переходу своїх військ у наступ. Сутність оборони полягає в ураженні противника усіма засобами при його висуванні, під час його атаки та у ході бою за утримання займаних районів. Рішуче значення в обороні має витримка, стійкість та високий морально-психологічний стан особового складу. Перехід до оборони може здійснюватися в умовах безпосереднього зіткнення з противником або у відсутності зіткнення з ним. Механізоване відділення обороняє позицію, на якій обладнується окоп на відділення та окоп для бронетранспортеру (бойової машини піхоти). Наступ проводиться з метою повного розгрому противника і оволодіння важливими районами (рубежами) місцевості. Сутність наступу полягає в ураженні противника усіма засобами, рішучій атаці, стрімкому просуванні підрозділів в глибину його бойового порядку, знищенні та полоненні живої сили, захопленні озброєння, техніки та намічених районів (рубежів) місцевості. Перехід у наступ на противника, що обороняється, може здійснюватися з ходу або із положення безпосереднього зіткнення з противником. Під час наступу механізоване відділення отримує бойову задачу, в якій визначається об’єкт атаки та напрямок продовження наступу. Тактичні знаки та позначення ведення бойових дій. На робочій карті командира і на бойових графічних документах положення, задачі і дії своїх підрозділів і підрозділів противника позначається умовними знаками. При цьому положення, задачі, і дії своїх механізованих, танкових повітряно-десантних і авіаційних підрозділів та їх тили позначаються червоним кольором, ракетних, артилерійських, зенітних, інженерних, хімічних підрозділів, підрозділів зв’язку та їх тили - позначаються чорним кольором. Війська противника позначаються, синім кольором.               2. Обов’язки      солдата     в       бою. Кожен солдат зобов’язаний: -знати  бойове  завдання  взводу,  свого  відділення  та  своє особисте завдання; - знати організацію, озброєння, техніку та тактику дій підрозділів противника, особливо бойові можливості його танків, інших броньованих машин та протитанкових засобів, їх найуразливіші місця; - знати озброєння і техніку свого підрозділу; знати  розміри,  обсяг,  послідовність  та  терміни  обладнання фортифікаційних споруд; - уміти  швидко  обладнувати  окопи  та  укриття,  в  тому числі  із  застосуванням  вибухових  речовин,  здійснювати маскування; - у  бою постійно вести  спостереження,  своєчасно виявляти противника і негайно доповідати про нього командиру; - стійко  і  завзято  діяти  в  обороні,  сміливо  і  рішуче  в  наступі;  знищувати  противника,  особливо  його  танки  та  інші броньовані машини, усіма способами і засобами; вміло пересуватися  на  полі  бою,  вибирати  вогневі  позиції  (місця  для стрільби);  - виявляти  хоробрість,  ініціативу  та  спритність в бою, надавати допомогу товаришу; - бути фізично міцним та витривалим, володіти прийомами рукопашного бою; - уміти розпізнавати повітряного противника і вести вогонь по його низько літаючих цілях  із стрілецької зброї; - захищати командира в бою, у випадку його поранення або загибелі сміливо брати на себе командування підрозділом; - знати способи захисту від зброї масового ураження та високоточної зброї противника; - уміло використовувати місцевість, засоби індивідуального захисту та захисні властивості машин; - долати  загородження,  перешкоди  та  зони  зараження, встановлювати  та  знешкоджувати  протитанкові  та  протипіхотні міни, проводити спеціальну обробку; - без дозволу командира не залишати своє місце в бою; - при пораненні або ураженні радіоактивними, отруйними речовинами, біологічними засобами, а також запалювальною зброєю вживати необхідні заходи само- і взаємодопомоги та продовжувати виконання завдання; - уміти  готувати  озброєння  та  боєприпаси  до  бойового  застосування,  швидко  споряджати  патронами  обойми,  магазини,  стрічки;  - слідкувати  за  витрачанням  боєприпасів  та заправленням  бойової машини  піхоти  (бронетранспортера), танка пальним, своєчасно доповідати своєму командиру про використання  половини  і  трьох  чвертей  запасу  боєприпасів який  носиться  (возиться)  та  заправлення  пальним;  - при  пошкодженні бойової машини піхоти (бронетранспортера), танка швидко вживати заходи щодо їх відновлення. У сучасному бою солдат повинен уміти непомітно і швидко пересуватися в будь-якій місцевості під вогнем противника і водночас безперервно спостерігати за ним, вести прицільний вогонь  зі  своєї  зброї, вибирати позиції, які б надавали йому перевагу над противником, і швидко їх обладнувати.   3.Екіпіровка солдата. Кожний командир повинен слідкувати за станом екіпіровки солдат та правильним її використанням. Екіпіровка включає спорядження та інше майно, призначене для військовослужбовців, і поділяється на частину що  носиться і возиться. Для успішного ведення бою солдат озброюється та екіпірується (мал. 27). Особистою зброєю солдата є: автомат (АК-74), ручний кулемет (РКК-74), ручний протитанковий гранатомет РПГ-7), снайперська гвинтівка Драгунова (СГД) . Крім того, у солдата повинні бути необхідна кількість боєприпасів, ручні осколкові гранати, а також можуть бути протитанкові гранати. Частина екіпіровки що носиться, включає: польове спорядження, сталевий шолом, протигаз, піхотну лопатку, флягу з водою, плащ-накидку, комплект польового обмундирування. Крім того, у солдата обов’язково має бути речовий мішок з такими речами: казанок, кухоль, ложка, сухий пайок, індивідуальна аптечка, засоби знезараження води, предмети особистої гігієни     Возима частина екіпіровки. Решта майна складає частину екіпіровки, що возиться, яка перевозиться на бронетранспортері. Солдат зобов’язаний тримати особисту зброю та екіпіровку в справному стані, постійно стежити за витрачанням боєприпасів.   Питання для контролю рівня засвоєння матеріалу: 1.Озброєння солдата в бою. 2.Бойова техніка, яка використовується в сучасному загальновійськовому бою. 3. Особливості веденя сучасного ЗВБ ? 4. Які загальні риси ЗВБ? 5. Що враховується  при здійсненні екіпіровки солдата ?